Сирота мимоволі

Сирота
Мимоволі -
Як завжди "у собі",
Наготові.
Вигляда,
Хоч й тремтить, 
Всюдибіч чарівний
Посмик долі.

Замучене нутро,
Й розламане доволі,
Прямує за добром з місць "пустих",
Ступаючи поволі.
Йде в мандри без мети
У сяйних напрямах - від болю.
Знесилене давно,
Поламане в неволі.

Кольори -
Все не ті,
Помалу поросли
Самотою.
Мій вогонь 
Заморивсь
І зав'яз, граючи
Якісь ролі.

16:16 - 21:15        08.01.26